Туніка із трикотажу

     Сьогодні пошила туніку на одну із моїх постійних замовниць. При пошиті на Віку, хоч і розмір її далеченько за 60-тий, проблем майже не буває із нею. Мені подобається, що вона не зациклюється, як більшість «не зовсім худишок» на чорному, а вибирає яскраві та насичені кольори. Адже це самообман, що тільки чорний одяг їм пасує і щось скрадує у фігурі. Тканину придбала трикотажне полотно у Інтернет магазині (назву не пам’ятаю), гарну на дотик і досить щільну – тож працювати було не важко. Колір, супермодний вже другий сезон – електрик. 
      Щодо фасону, чим простіше тим стильніше. Деталі крою демонструвати не буду, і так все зрозуміло з фото. Так, як тканина еластична і добре розтягується, я виточок не будувала на цій моделі, лише нагрудна виточка замаскувалася під кокеткою вона побудована на конструктивному шві. Кокетку вирізала із оздоблюючої тканини, щоб овіжити виріб. При конструюванні складності виникли, хіба що, із побудовою коміра. Комір-хомут цікаво виглядає в багатьох моделях, а от щоб гарно лягав і голова без проблем пролазила – це вже математика і додаткова мірка Ог (обхват голови). Пройми обробила підкроєними обшивками. Низ планкою, виглядає крій складніше і гарніше. 
     На пошиття я витратила приблизно 3 години. Шийте разом зі мною, отримуйте задоволення від процесу і результату, пишіть у коментарях свої відгуки і пропозиції.